У Сумах вшанували 39-ту річницю введення радянських військ до Афганістану

Незважаючи на примхи погоди, шалений вітер і нестримну заметіль, біля щойно відреставрованого пам’ятника загиблим воїнам Афганістану в Сумах зранку було людно. Червоні гвоздики, троянди, міцні обійми побратимів, потиски рук – такою відбулася зустріч уже не «радянських хлоп’ят», а зрілих чоловіків, яким нині є, що згадати.


І вони згадали…


«39 років тому розпочалася афганська війна, яка принесла горе двом народам: афганському й радянському. Багато кращих юнаків так і не повернулися, багато поранено, але всі, хто залишився, – «обпалені» тією війною. І біль цих втрат не зникне з народної пам’яті. Усі, хто гідно й чесно виконав військовий, інтернаціональний обов’язок, заслуговують на всенародну повагу. Я щиро бажаю всім вам миру. Знаю, що війна ще нікому користі не приносила…» – звернувся до побратимів голова Сумської обласної організації «Спілки ветеранів Афганістану» Анатолій Линник.


Глибоко та щиро висловився з приводу річниці й заступник голови Сумської обласної організації «СОВЕАФ», голова Сумської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану Володимир Рикун. Він акцентував, що сьогодні, як ніколи, «афганці» повинні об’єднуватися, у час воєнного стану підтримувати спокій та стабільність суспільних настроїв, подавати гідний приклад молодому поколінню, стояти на сторожі патріотичного виховання, пробудження національної свідомості.


Надзвичайно торкнуло присутніх слово-сповідь Олександра Марченка. Він – один із перших, хто пішов на афганську землю. На щастя, повернувся. І сьогодні йому було, що пригадати.

Ми вирішили детальніше поспілкуватися з Олександром Марченком. Його спогади опублікуємо незабаром.

Перед покладанням квітів до пам’ятнику прозвучали такі останнім часом актуальні, як для міської, так і для обласної Спілки, слова. Анатолій Линник особисто пообіцяв унеможливити «розкіл» «афганського братства», паплюження кимось гідного звання «ветеран Афганістану».


Пам’ять ушанували, отже, вона жива…