Звернення УСВА до керівництва держави з приводу руйнації госпіталів для ветернів воєн

Ветерани війни залишилися без гарантованих державою пільг на медичне обслуговування, а спеціалізовані заклади для їх лікування приречені на закриття.

Президенту України Зеленському В. О.
Голові Верховної Ради Разумкову Д. О.
Прем’єр-міністру України Шмигалю Д. А.
Міністру охорони здоров’я України Ляшку В. К.
Т. в. о. голови НСЗУ Віленському А. Б.

Спільнота ветеранів воєн, медичних працівників неодноразово зверталась до вас з приводу недопущення руйнування медичної допомоги ветеранам воєн та мережі госпіталів, у яких вони лікуються.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» із змінами № 524-IX від 04.03.2020 р., права та гарантії у сфері охорони здоров’я, що стосуються медичного обслуговування, забезпечення лікарськими засобами, передбачені іншими законами України для певних категорій осіб, фінансуються за окремими програмами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Слід зазначити, що нині державні програми гарантій та відповідні програми місцевих бюджетів, які передбачають комплексне медичне обслуговування ветеранів війни, не діють. На рівні обласних рад програми відсутні. Як наслідок, починаючи з 2020 року категорії ветеранів війни залишилися без гарантованих державою пільг щодо медичного обслуговування.

На зазначені категорії осіб поширюються пільги щодо медичного обслуговування, передбачені законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про соціальній захист дітей війни», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також указами Президента України та іншими підзаконними актами.

Але запропонована модель надання медичних послуг у межах Програми медичних гарантій не враховує специфіки роботи таких державних (комунальних) закладів, як госпіталі для ветеранів війни.

Необхідно повернутись до бюджетного фінансування госпіталів ветеранів війни або розробити НСЗУ програму надання медичної допомоги ветеранам воєн «Ветеран війни» (цей пакет обговорити з директорами госпіталів ветеранів війни, головами ветеранських організацій).

Госпіталі, по суті, поєднують надання ветеранам війни комплексу послуг первинної допомоги, вторинної (спеціалізованої) та медичної реабілітації у більшому обсязі, ніж ті, що запропоновані НСЗУ.

Чим підтверджується такий висновок?

НСЗУ не враховано право самозвернення ветерана в госпіталь (нині 33 відсотки звернень у госпіталь — це самозвернення ветеранів з метою отримання лікування, вирішення питань амбулаторного чи стаціонарного лікування, звернення на ЛКК госпіталю з метою санаторно-курортного лікування, направлення у МСЕК тощо).

Не враховано специфіку медичних послуг особам з інвалідністю.

Не передбачено, що одним із важливих методів профілактики інвалідності є планове стаціонарне консервативне лікування хворих з ураженнями судин нижніх кінцівок, опорно-рухового апарату (тобто НСЗУ вбачає, що хірургічне відділення повинно лише оперувати, проте госпіталі ветеранів війни здійснюють ще консервативне лікування хірургічної патології).

Не врахована діяльність госпіталів з профілактики інвалідизуючої патології (порушується принцип профілактики ускладнень, медикаментозної реабілітації інвалідизуючих та супутніх захворювань, чим завжди керувались лікарі госпіталів у роботі з ветеранами війни). Тобто диспансерного спостереження за методологією НСЗУ не існує.

Не врахована діяльність госпіталів з обстеження та направлення ветеранів війни у МСЕК.

Не відпрацьований увесь пакет медичних гарантій, крім пріоритетних, та оплата за них (процедура оплати медичних послуг ветеранам війни, учасникам бойових дій, бійцям АТО/ООС за рахунок поліморбідності захворювань, стресового стану здоров’я повинна здійснюватись за підвищеним коефіцієнтом Програми медичних гарантій 2020—2021 НСЗУ).

У зв’язку із ситуацією, що склалась, триває скорочення медичного персоналу госпіталів, пов’язано це з відсутністю належного фінансування (фінансування здійснюється за глобальною ставкою).

Не враховано надання фізіотерапевтичного реабілітаційного лікування. Відбувається скорочення та закриття фізіотерапевтичних відділень, які створювались у госпіталях протягом 35 років, ними впроваджено майже 140 методик лікування, вже конкурують із санаторно-курортними закладами. У 94% ветеранів, які отримали фізіотерапевтичне лікування, значно кращі результати, і скорочується вартість та термін лікування.

Не врахована у запропонованих видах медичної реабілітації структура інвалідності в Україні. Поняття медичної реабілітації, запропоноване НСЗУ, не передбачає необхідності профілактичного лікування, а також окремих підходів до реабілітації людей з інвалідністю, адже у кожного є програма індивідуальної реабілітації, яку видає МСЕК. Психологічна реабілітація для учасників АТО НСЗУ взагалі не передбачена.

Не врахована також специфіка контингенту госпіталів (основна частина пацієнтів — це особи поважного віку, люди з інвалідністю, особи із післятравматичними стресовими розладами). Тому часто виникає потреба консультативного огляду стаціонарного хворого спеціалістами вузького профілю — отоларингологом, окулістом, урологом, психологом.

Утримувати таких спеціалістів у штаті на умовах НСЗУ чи оплачувати консультативну послугу іншому закладу в достатній кількості госпіталі не мають можливості. Ситуація, що склалася, призведе до появи принципу лікування однієї хвороби, а принцип індивідуальності хворого знищується.

Слід наголосити, що фінансування госпіталів ветеранів війни здійснювалось виключно за рахунок бюджетних коштів, надання платних послуг у зазначених закладах не відбувалося.

Як вбачається, із запровадженням медичної реформи матеріально-технічне забезпечення госпіталів має здійснюватися за рахунок плати за медичні послуги, тобто коштів, зароблених госпіталем за лікування ветеранів війни, АТО та інших категорій військовослужбовців, що викликає незадоволення та соціальне напруження. Послуга, яка оплачується НСЗУ, не покриває всіх витрат.

Не передбачено забезпечити вимоги НСЗУ щодо закупівлі необхідного медичного обладнання та матеріально-технічного забезпечення (обслуговування електронних та протипожежних систем, утримання споруд тощо).

З наведених проблем напрошується єдиний висновок — спеціалізовані лікувальні заклади для ветеранів воєн приречені на закриття.

Втім, госпіталі ветеранів війни здійснюють медичне обслуговування таких категорій громадян, право яких на отримання безплатної медичної допомоги гарантується законами України.

На практиці виходить, що певна частина медичних послуг у рамках Програми державних гарантій фінансуватиметься НСЗУ, а інша частина послуг оплачуватиметься ветеранами за рахунок власних коштів.

Держава гарантувала цим категоріям громадян безплатне отримання медичної допомоги.

Програма медичних гарантій повинна передбачити всі послуги, які надаються госпіталями пільговим категоріям громадян, і як наслідок, всі такі послуги повинні фінансуватися виключно за рахунок держави.

Можливо, доцільно було б застосувати статтю 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», відповідно до якої гарантії у сфері охорони здоров’я, що стосуються медичного обслуговування, забезпечення лікарськими засобами, передбачені іншими законами України для певних категорій осіб, фінансуються за окремими програмами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Наполегливо просимо передбачити на державному рівні окрему бюджетну програму щодо фінансування спеціалізованих лікувальних закладів — госпіталів для ветеранів війни, які надають медичну допомогу пільговим категоріям громадян.

Джерело: http://www.usva.org.ua